- чужа-чужаниця
- —————————————————————————————чужа́-чужани́цяіменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
чужа-чужаниця
Смотреть что такое "чужа-чужаниця" в других словарях:
чужаниця — і, ж., перев. у спол. чужа/ чужани/ця, розм. Чужа людина, чужак; чужі люди … Український тлумачний словник
